Мінестерство освіти України
Київський Державний Економічний Університет
Кафедра Міжнародних відносин
Р Е Ф Е Р А Т
на тему :
“ Маахстріхська угода ,
новий етап західноевропейської інтеграції . “
студента 7 групи
3 курсу ФЕФ
Вертелецького Д. Б.
К и ї в — 1 9 9 6
В 1991 році країнами ЕС приймається Маастріська угода , суть якої
характерезує якісно новий етап в еволюції ЕС . На основі зазначеної угоди
передбачається створення економічного та валютного союзу , який має наметі
:
усунути ще діючі обмеження вільного руху капіталів в Португалії та
Греції . Країни ЕC орієнтуються на прийняття заходів щодо стабілізації
грошової системи і закріплення бюджетної дісципліни , хоча проведення
економічної , грошової і валютної політики залишається прирогативою окремих
країн ;
створити Европейський валютний інститут , який має готувати документи ,
заходи та інструментарій для проведення з 1999 року єдиної грошової та
валютної політики ;
створити Европейський центральний банк в 1999 році , який разом з
Центральними банками держав-членів становить Европейську систему центральни
;
Але новий рівень економічної інтеграції може бути досягнений лише за
умови , що країни-учасниці відповідають деяким принциповим крітеріям :
стабільність цін , коли середньорічний рівень інфляції в окремій країні не
перевищує відповідного рівня в трьох країнах з найкращими показниками і
вцілому не буде вищий за 1,5 % ;
внутрішній борг країни не перевищує 60 % ВВП а зовнішній — 3 % ;
збалансованість процентних ставок , коли їх середньорічний рівень в
окремій країні не перевищує відповідного рівня в країнах з найкращими
показниками і вцілому не буде вищий за 20 % ;
стабільність валютних курсів , коли валюта окремих країн не девальвується
без згоди інших країн-учасниць і має відповідати нормам ЕС ;
Зауважимо , що на данний момент цім нормам відповідають лише ФРН ,
Франція та Люксимбург .
Згідно з Маастіською угодою значно посилюється політична взаємодія
країн ЕС . Формується політичний союз з такими завданнями :
провадити загальну зовнішню політику та політику в галузі безпеки ;
посилювати роль Европарламенту ;
провадити загальну політику в галузі юстиції та зовнішніх справ ;
У цілому підводячи риску під сорокарічним перерозподілом цілей та
завдань у межах ЕС , Маастріська угода надала Союзу таких функцій :
Створення та управління єдиною валютою .
Координація та контроль у проведенні єдної економічної політики .
Заснування та захист Єдиного ринку на засадах вільної та справедливої
конкуренції .
підтримання рівності з певним перерозподілом коштів між багатими та
бідними регіонами .
Підтримка законності та правопорядку .
Визначення і розвиток фундаментальних прав і свобод окремих громадян .
Управління зовнішньою політикою , включаючи всю галузь закордонних справ і
політики безпеки .
Формування спільної оборонної політики .
Як реальність формується конфедеративне співтовариство держав , що
мають єдиний парламент та уряд , об’єднане громадянство ( поряд з
національним), єдину економічну і соціальну політику з координацією
зовнішньоекономічної діяльності всіх країн учасниць .
Але у процесі західноевропейської інтеграції виявилися внутрішні та
зовнішні суперечності .
Головною причиною внутрішніх суперечностей є нерівномірність
госрподарського розвитку та диспропорції економічної структури за
теріторією , які доцільно розглядати в трьох аспектах :
1 ) з точки зору різниці в ресурсному потенціалі та розвитку окремих
країн ЕС ;
2 ) у межах економік кожної країни .
3 ) за регіонами Европи .
Різниці в наявності і стані ресурсного потенціалу , структурі , темпах
та ріівнях економічного розвитку спричинили появу в межах ЕС двох груп
країн — економічно сильних ( ФРН , Франція , Італія , Великобританія та ін
. ) і економічно відносно слабких ( Ірландія , Іспанія , Португалія ,
Греція ) .
Найбільші диспропорції в межах національних економік притаманні Італії
( високорозвинена північ та менш розвинутий південь ) , Великобританії (
відносна економічна відсталість Північної Ірландії та Уельсу ) , Франції
, Іспанії , Португалії .
Згадані диспрпорції формують нерівномірний економічний розвиток
Західної Европи вцілому : найбільш розвинені ройони ЕС за величиною ВВП на
душу населення у 6 разів превищують відсталі . Існує поділ на багату північ
та бідний південь. У бідних регіонах найвищий рівень інфляції , безробіття
наявні аграрні проблеми .
Функціоування ЕС як інтеграційного угрупування з єдиною
наднаціональною системою управління породжує нову групу суперчностей :
диспропорції регульованої та ринкових сфер ; суперечності між національними
та над національними органами . Актуальними для ЕС залишаються
інстуціональні проблеми інтеграції : демократичний контроль над політикою
ЕС , розподіл повноважень та функцій між органами ЕС , політика щодо
прийняття нових членів .
Список використаної літератури .